Ну як ти там? Чужий серед своїх?
Чи свій серед чужих? Тобі видніше...
Навколо всеохоплююча тиша,
чи радісний та щирий дружній сміх?
Ну як воно, дивитись в календар,
не відчувати у душі польоту,
в самого себе різати свободу?
Така то кара? Чи то Божий дар
із усмішкою йти на ешафот?
...Як фенікс з попелу воскреснеш знову.
І надягнувши надзручні окови
полинеш в пошуки нових свобод.
Ну як ти там? Питання в нікуди.
Я сподіваюсь, виправдані дії.
Твої шляхи, все ж приведуть до мрії,
і янголи відвернуть від біди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2018
автор: Юлія Сніжна