Політ над Вічністю удвох
І вище. Вище тільки Бог!
Без жодних правил, засторог, —
Таким бува пролог...
Польоти — небезпечна річ:
Вітри, стовпи і темна ніч.
Душа з душею віч-на-віч —
Ох, ризикова річ!
Кому хто неба завинив,
Кому хто сонця не вділив
І хто що на землі лишив
Заради... Все! Обрив!..
А там у щастя був портал,
Вже близько. Жоден не дістав.
Любов — лиш в парі ідеал...
Таким бува фінал...
2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2018
автор: Спасиба Світлана