Ходить зима із кожухом
і слухає довгим вухом:
чи це веснонька іде,
може забарилась і жде?
Уже веснонька збиралась,
у віночки прибиралась
і збирала в пелену.
квітів, щоб красить весну.
І землиця прикрашалась,
радо з весною віталась
і дивилось круглим оком
синє озеро глибоке.
Погляділа наче стрічка
блакитна красуня-річка
і синіли небеса,
розбудила їх весна.
Ой, веснонько, приходи,
і замети розтопи,
стануть весело дзюрчати,
весну-красну зустрічати.
Стане веснонька ходити,
дзвоном із стріхи будити,
цвірінчанням пташечок
і дзюрчить вже ручайок.
Будемо пісні співати,
весну-красну закликати
на поляни лісові,
щоб прийшли дні весняні.
Веснянка.
21.03.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784154
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.03.2018
автор: Светлана Борщ