Де розмістивсь колодязь на кутку,
Де вишні білі вперлися у хату.
Де бджоли позбирались у льотку,
Стрічає нас в селі старенька мати.
Життя носило нас по всіх світах,
Збирали мрії в плетену корзину.
При сильних крилах кожен був, як птах,
Допоки завели свою родину.
Змінились звички - враз нове життя,
Воно учило долю розуміти…
Родиною запахнули жита,
Радість прийшла, як народились діти.
Всі зрозуміли, що магніт в селі,
Що там чекають онучат, як Бога.
Що дідусі й бабуні – це святі,
Вони для нас надія і підмога.
Пішли у вічність ті, хто піднімав,
На ноги ставив дорогих внучаток.
Бігло життя і кожен з нас це знав…
Комусь - кінець, але комусь - початок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784194
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2018
автор: СЕЛЮК