У просторі вирує мережа.
Усі вагаються, а де тоді межа?
В онлайні всі поснули, як без сну,
Й сьогодні, мабудь, друже, не засну .
Мішають шуми всющі й небажання,
Не заперечу своє здивування
Всі вірять в сни й в весільні плаття,
Такі аж білі, як латаття.
Я ж не повірю. Так не можна.
Проти піду! Я спроможна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784243
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 25.03.2018
автор: Марія Роса