?

тепло
тобі,
коли  рукави  
снів
сплітаються  ?
коли  час  -
праведний  старець,
утомившись
шукати  дім,
зупиняється?
щоб
не  забути  голос  дощу.
мрійно  тобі,
коли
світ
паперовим  змієм
літає
в  руках
наших  дітей?
позіхає  вдосвіта  росами,
бентежно  торкає
поглядом
літнього  грому  серед  зими.

і  ми,
маленькі
сонячні  зайчики,
ховаємся
в  дзеркало
власної  пам'яті,
знимкуємо
зустрічі  і  пробачення,
на  долонях  весни.

зірно  тобі,
коли
вмієш
бачити?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Нова Планета