Христос
В печі горить.
Бо — комин не накритий.
Місяць недбало не висить.
Не зависає на воринах.
Комин — і
В комин маргарити…
Літають в спомині гречки.
На лаві день —
Мов і не битий.
Було і є —
Ці два бандити,
По центру — Він.
На хресті, навзначки.
Марії знов…
І що Їй тут робити?
Місяць, вогонь — і час погас…
Люд вибирає — лівого чи правого
Бандита.
Не Центр, що в самих нас…
* * *
На мені живуть кличі
на мені живуть кличі
на руках
й на обличчі
На мені Пломінкая
як би світло на шпиці
як би сонце у полі
і всі утікають
бо мені — жива воля
бо в мені живе воля
Паракліт
сі-бемолі
жива музика гола
та, що душі оголює
світиться Пломінкая
й це є жах — світ втікає...
Й на путях плачуть кличі
ридають
Сніг іде
Україні сніги припадають...
16.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784462
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович