Журавлі, журавлі...В крилах туга, печаль,
Безневинна душа лине з ними у даль.
Світла синь в небесах обіймає Ґрааль,
Краплі крові Христа вмили тіло, на жаль...
Сльози вмить пролились, як згасала зоря,
Те життя молоде, що ще мало б маля.
Та само відійшло, заволала земля,
Дух скорботи заліг на краю вівтаря.
Україно моя, скільки жертв ще візьмеш,
Скільки доль забере закривавлений хрест?
Палить люттю війна, дань наруги несеш,
В душах виклик катам і свободи протест.
26.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Валентина Ланевич