Напевно, янголи літали
і були поруч два крила,
так, наче їх було не двоє,
тільки один, або одна.
В них крила різними бували:
темне і світлеє крило,
і сили один одному додали
кожен своєї на добро.
Сил один в одного черпали,
але одні джерела наповняли,
із джерела – маленька річка
та інші додають потічки.
Біжить, хвилюється водичка
і залишає за собою камінці,
чимраз ширшою стане річка,
високі в неї береги.
Дорогою силу втрачала
і воду роздавала навкруги,
але наповнити джерела,
нехай їм буде до снаги.
Аж ось уже й не видно:
один був янгол, а чи два,
але тепер видно лиш річку
і янгола, в якого два крила.
5.01.2018.
Картина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784610
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2018
автор: Светлана Борщ