Ти прийшла як давня мрія,
Полонила поглядом очей,
Їх блакить – моя надія
І неспокій зоряних ночей!
Мов верба, що розпушила гілля,
На плечах розсипане волосся.
Не знайти мені те зілля,
Щоб в душі був спокій і спалося
І мені всміхаються веснянки,
Випромінюючи сонячне тепло,
Я не прошу в тебе обіцянки,
Хай чуттів не згасне джерело!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2018
автор: Марат Школьник