Привіт,привіт!
Я так чекала зустрічі з тобою,
Моя спокусливо-розбурхана стихія,
Моя оманливо-спокійна аква віта,
Я хочу знов зануритись у тебе,
І колисатись в теплих хвилях до знемоги,
Вдихаючи твоє морське натхнення,
Бо надихаєш величчю своєю,
На цілий рік даєш наснаги мріять.
О море, не волію підкорить тебе ,
Жадаю другом стать твоїм надійним!
Ми вдвох з тобою на світанні,
Свої розкажем кольорові сни,
А ввечері,ми втомлені юрбою,
Просто мовчатимем у місячному сяйві!
Якби ми після смерті вибирали ролі,
Частиною тебе бажала б стать,
Нести в собі той дух свободи,
Ту силу грізну й ласку водночас!
Ти скажеш:"Люди так не люблять море!"
Ти помиляєшся, без тебе вже не зможу існувать,
До тебе повернусь іще не раз,
Бо друзів я не зраджую ніколи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784690
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Зозуленька