Так дочекатись хочеться
Останнього тролейбуса.
Щоб їхати на самоті
У темряву нічну.
І мріями занурившись
В обійми хвилі Всесвіту,
Гойдатися,гойдатися
На ній, як на плоту.
Гортати небо зоряне,
Мов сторінки книжковіі
І з тишею,мов з котиком,
Награтись досхочу.
Задерти носа місяцю.
Впіймати "злого" філіна,
Щоб не лякав нікого він
Своїм:"Гу-гу,гу-гу."
А потім в очі глянути
Старенькому годиннику,
Ніяково потупившись
Сказати:"Mon ami,
Excuse me,або вибачте
Поспати не получиться,
Бо хочу покататись ще
На вранішній зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784692
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Анжела Хаджибейська