Як страшно інколи буває,
Із снів солодких прокидатись,
У світ де доброта давно не в моді.
Коли ти йдеш по вулиці і бачиш:
Як дівчинка якій 15,
Стоїть з цигаркою в зубах,
Коли на вулиці у бабусі вкрали,
Останні гроші з кошелька.
Мене вже не дувують оці люди,
І їхня совість втопилась у багні,
Давно забули люди, як це зватися людьми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784720
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Марія Федорів