Ішла у ніч, в сліпу грозу, у чорну темінь,
Без протиріч, без показух, без рівнодення...
Усе пройшло, вже відбулось і полетіло
І через край перелилося біло-біло...
Синіє даль - моя печаль, тебе немає,
Все навкруги - сипкий кришталь, а я шукаю...
Боюсь зламать, боюсь не знать і не почути,
Тебе я хочу обійнять, бо не забути...
Через роки, через віки, немов у вічність,
А програш мій такий гіркий - покрити нічим...
Переплелось, що не збулось - перегоріло,
Прогнала геть, але чомусь не відболіло...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2018
автор: Наташа Марос