Там у окопах – на передовій,
Ти не зустрінеш сина депутата,
Міністри не дадуть своїх синів
Від ворога країну захищати.
Її боронять уже котрий рік
Прості сини від плуга і від рала.
Боронить український чоловік
У кого долю погань ця украла.
Болючі втрати мало не щодня
Синів, що полягли за Україну.
І заголосить знову вся рідня,
Бо їхній син навіки їх покинув.
У материнських зболених очах
Поселиться навік журба велика,
І спогади про щастя по ночах,
І цим ночам уже не буде ліку.
Купаються у розкоші палати,
Синочки їх не на війні – живі.
Голосять українські бідні хати
Сльозами матерів, дітей і вдів.
17.01.2018р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2018
автор: Надія Таршин