Світ ожив під павутинням
Весняного сонця.
Дорогі його тенета--
Від самого серця--
Розпростерло свої руки
Для міцних обіймів,
І від того все на луках
Настрій свій підніме!
Потекли дзвінкі струмочки —
Всі на перегони!
Причепурились барвінки:
Начеб щойно із салону.
Стільки сили і завзяття
В горобців в калюжі:
Цвірінчать разом затято —
Закликають друзів.
Вже й верба відколихала
Котиків маленьких —
І помалу затихає
Пісня для сивеньких.
Відспівала: «Люлі, люлі!
Ви, мої малята,
Нагуляйтеся на волі:
Годі стільки спати!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784849
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.03.2018
автор: Valentyna_S