Життям я вправно коромислю

Мов  гвинтокрил  торує  час
Літа  стомились  на  порозі
Дивлюся  в  профіль  і  анфас
Ні,  не  чекайте...,  я  в  дорозі
Ще  дещо  справити  не  встиг
Прошу  собі  благословення
В  кишені  старий  оберіг
Куриний  бог  його  імення
Він  безліч  раз  мене  зберіг
І  був  мені  в  скруту  слугою
Деби  не  впав,  там  танув  сніг
Та  я  дружив  і  з  головою
Дружив  я  з  нею  і  дружу...
І  здраво  до  сих  пір  я  мислю
І  ось  що  друзі  вам  скажу...
Життям  я  вправно  коромислю


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2018
автор: Урюпін Анатолій Іванович