І серця вселенної стихають,
Коли Бог в’їжджає у Тріумф!
І вібрато у художників складають
Поступово
цінність світу
із трьох мух...
Оратор ти від Бога – не оратор –
Серце одкрий
і рот відкрий – це ти,
А то саме Священнеє вібрато
Солодить, із дітей гука –
із Висоти!!
Й стою з народом там,біля воріт,
Діти гукають – це й народ гукає!
І Дух Святий в серцях плавить просвіт!
А світ – ворота сам і відчиняє...
Без Слова не беруть
ворота і міста...
І в нас просвіт Христа!
І подихи – Христа!!..
20.04.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784976
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович