Таким магічним
сяйвом, щойно з печі,
хліб пахне кмином й кислим молоком.
“Не бійся, мила пташечко, це вечір
ридає ридма
за твоїм вікном.”
Й усе ще ніби
в нормі, слава Богу.
І на покуті снить зіркатий мак.
“Не треба присідати на дорогу,
сюди ми не повернемось,
однак…”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: гостя