На небесах живе Господь,
А я, мабуть, — під небесами…
Ти в гості інколи заходь,
Поп’ємо Всесвіт з пирогами.
Нам місяць лагідно світить
Буде, підвішений до стелі,
Авітер з хмар пухких стели́́ть
Повітряно-м’які постелі…
Щоби солодким був твій сон,
Молочним Шляхом тебе вкрию,
Мобільний вимкну телефон
Й тебе теплом своїм зігрію…
А ніч подивиться на нас
Зірок мільйонними очима.
І пошкодує у той час
Вона про те, що не людина…
грудень, 2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Спасиба Світлана