а хочеш, ми станемо поетами безсмертними,
і, тихенько зітхаючи, будемо палити дорогі цигарки?
наше натхнення не можна буде виміряти метрами,
нашу цінність неможливо буде відчути дотиком руки.
ні, якщо хочеш, ми станемо птахами,
і кожен день будемо пролітати над Осло,
будемо пролітати над лісами й горами
і залітати в музеї з полотнами Босха.
хочеш, ми будемо суцільними виродками -
ми не будемо спати, ми не будемо майже жити,
і, цілуючи наніч свої божевільні квіти,
будемо знову і знову пити.
ми, звичайно, можемо бути солідною парою,
бути чесними перед собою й народом.
і (разом із орбітом й чорною кавою)
хизуватися чистим родом.
ми можемо бути ким завгодно, чесно -
літаками, квітами, чаєм, піснями -
аби тільки проводити кожну вéсну
в обіймах твоєї мами,
аби тільки чути голосу твого
чарівний, божественний, тембр,
аби не чекати нікого
тепер.
ми можемо бути ким завгодно, серйозно.
аби тільки поруч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785185
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.03.2018
автор: Марія Еміна