Чогось так радісно мені,
Знайомі все місця.
Вернувся в гори навесні -
І знов дівчина ця.
Поки ми бесіду вели
Під пісню негучну,
В Долині Кленів розцвіли
Всі вишні в ніч одну.
І засміялася вона,
І гілочку дала:
“Оце уже сама весна
В гостях у нас була!”
А я сказав, що в інший раз
І осінь приведу.
Чого ж так посмутніла враз?
“Не приведи біду.”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Надія Медведовська