* * *
Скарбу моєму — Ісусу Христу
і Богоматері — присвячується
Зоря все горить —
не загасне.
Бо маю я скарб.
Ще й — припаси.
Ключі? ні ...
лиш запах
із раю.
Ще — серце Твоє —
проминають...
Це так ніби —
лезо...
Й не чають.
Тебе у мені
поминають!
Аби загасить
в одіялі,
дали б жить і шить:
і діяльність...
Блаженні ці дні
проминальні!
22.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785299
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович