Тут кацап і там кацап.
Скрізь снують самі кацапи.
По Вкраїні - що й казать -
люблять жваво погасати.
Спершу - Київ, Харків, Львів.
Далі - глибше, до провінцій.
Не Мойсей, а Кремль вів,
мов чабан - кошлаті вівці.
Серед нас розпорошив
рій голодних колорадів.
-дцять мільйонів горошин
в грунт родючий впасти раді.
Проростає окупант.
Ось він - істинний киянин!
"Он тут - мєсний", "он тут - пан"
Яко гаспид окаянний.
Кожен перший колоніст -
добродійник і новатор.
Вічний сум на Колимі.
Краще тут хазяйнувати.
Степ хрусткий, немов маца.
Їх пригнали - випасати.
"Ти - кацап і я - кацап".
Богом обрані кацапи!
То не з півдня дме пасат
то - північні грізні шквали.
Цей - кацап і цей - кацап
спис козацький скуштували.
Спраглі орди попелиць,
в цілині тамують запит.
В закордоння подались.
Світ удобрюють... кацапи!
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785340
Рубрика: Сатира
дата надходження 31.03.2018
автор: Олександр Обрій