По швах порвались почуття
І розсотались мрії…
Ми не збагнули до пуття,
Чи зшити їх зумієм.
І, не збагнувши, розійшлись,
Дорвавши, що лишилось…
Що «від кутюр» було колись,
В сміття перетворилось!
У полиняле, півтонке
Лахміття із Кохання…
Нас від морозів не спасе
Таке благеньке вбрання.
Убоге, в плямах від образ,
Докорів, звинувачень.
З слідами куль від вбивчих фраз
І завчених пробачень —
Ми схожі так на жебраків,
Та дрантя не знімаєм.
В одежі з дивних почуттів
По вулиці блукаєм…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2018
автор: Спасиба Світлана