«Незвідані листи»
Вдихавши аромат весни і вранішньої кави
Писав незвідані листи, незрозумілими словами
Під звук печалі і дощу, під звук серцебиття
Читав так жадібно ті строфи, а потім кидав у сміття
Вдихавши аромат весни, і вітряних світанків
Писав незвідані листи, із серця витягав останки
Та все ж ніколи не дійдуть, вони у даль до адресата
Мов з крові висічена в них, та кожна літера й цитата
Вдихавши аромат весни, і шепоту діброви
Лиш з вітром на одинці він вів нечувані розмови
У тій весні він загубив, свою жагу, свою свободу
Розбите серце на шматки, він все ж отримав в нагороду
Віталій Прокопович…..
01.04.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2018
автор: Віталій Прокопович