1.У морі виросла квасоля,
А на смереці – рута-м’ята.
Камінчиків набрала Оля
І варить борщ із них для брата.
У пралці мама меблі миє,
Щоби блищали, мов копійка.
Татусь нору у лісі риє.
В ній зимуватиме, мов змійка.
Дідусь пеньки дубові косить,
Посушить – дасть козі, корові.
«Кукуріку!» - теля голосить –
Ковтнуло кубик кольоровий.
Бабуся мило в бочці квасить,
Воно смачне таке, поживне!
Гризе сосна масні ковбаси.
Вам не здається все це дивним?
2.Слон прийшов до жаби в гості.
Жаба їсть овечі кості.
Запиває все компотом
І співає жуйним ротом:
- Зараз я знесу яйце.
Не криви своє лице.
Жаби, знай їх справжню суть,
Яйця іноді несуть
Під читання віршів з книг.
Здивуватись, бачу, встиг?
«Гав" і "кво!" - знаю слова.
Думав, що лише «ква-ква»?
Жаби - мудрі є істоти,
Мовознавці- поліглоти!
Кості їм смакують дуже.
Що на це ти скажеш, друже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)