Банзай!

Зніму  із  серця  влясяницю,
нехай  вдихне  свободи  хоч  би  раз.
Або  утне  якусь  дурницю,
аортою  качаючи  екстаз.

І  двісті  двадцять  на  хвилину,
і  так,  щоб  в  голові  туманом  світ,
щоб  день  став  схожим  на  годину,
і  щоб  на  плечах  виріс  вертоліт.

Вдягнеться  серце  в  пурпурове,
у  люди  поведе  на  променад,
а  все  навколо  іграшкове:
куди  не  глянь-повсюди  маскарад.

Усе  танцює  і  сміється,
бравурним  маршем  серце  лічить  пульс,
і  відчуваю,  доведеться,
в  графі  «банзай»  домалювати  плюс.

Як  нагуляється  доволі
і  схоче  знову  у  квадрат  лягти,
мабуть  зміню  усі  паролі,
щоб  серце  від  спокуси  зберегти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785669
Рубрика:
дата надходження 02.04.2018
автор: Gravitoff