В тобі живе краплиночка мене,
А я в тобі проріс уже корінням.
Це почуття, неначе неземне,
Та для душі воно моє спасіння.
Так і живу де шлях у різнобіч,
Де перехресток долі серце крає…
Лише коли буваю віч-на-віч,
Тоді яскраво зіронька сіяє.
Я лебедем торкаюся крила,
Мені тоді достатньо бути поруч.
Моя любов іще не відцвіла,
Я прямо йду – ні вправо, ні ліворуч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: СЕЛЮК