Де Місяць ночує
і небеса почують
бажання заповітні,
і люди всі привітні?
У небі Місяць засіяв
та інше місто пошукав,
але краще не знайшов,
ночувати він зайшов.
У височині висить
і на зіроньку глядить,
а вона теж засіяла,
була гарная і дальня.
Тепер Місяць зупинився,
ночувати залишився
та сіяє над дахами,
парками і над річками.
Над Бистрицями двома,
де обидва рукава,
над озерами й ставками,
скверами із ліхтарями.
Удень Місяць відпочине,
а вночі він стане чинно
блищати понад дахами,
церквами і над шпилями.
Над шпилем ратуші висів,
а вже над вишкою зумів
зависнути і засіяти,
та із віконцями блищати.
Блищать міські віконця,
до ранку і до сонця,
тепер в Франківську – ніч,
де Місяць і сотня зірниць.
1.04.2018.
Світлина Степана Назаренка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785752
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.04.2018
автор: Светлана Борщ