. (24.12.1997 р.)
Степ, перекотиполе.
Йому навстріч іде караван
Котрий день, котру ніч
А іще скільки верств залишилось
Лиш терпіння ще трошки
І стрічатиме їх Казахстан
І відчують вони
Що боліло,- усе відболілось!
Все позаду, і ось
Перед ними казкова земля
Пахне травами дивними
І теплом огортає..
Як маленьким я був
Це колиска була моя
Я вже виріс
А вона і досі когось гойдає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785782
Рубрика: Ода
дата надходження 03.04.2018
автор: Санчо (В Міхєєв)