Місяць казочку читав
і сонечко колихав:
“Ой, спи уже, сонечко,
ховайся під ковдрочку.”
А під тою ковдрою
спатимуть із тобою
у містах будинки,
там погаснуть вікна.
Ой, цікава казочка,
спить сонечко-ясочка,
лиш промінчик заблищить,
а корона блись та блись.
Місяць казочку читав,
сам із нею засинав,
ковдра серпанкова жде,
хмарка зірочок засне.
Отак стануть вони спати,
а сонечко нам люляти
буде ніченька темненька
у хмариночках легеньких.
2.04.2018.
Картинка із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785930
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.04.2018
автор: Светлана Борщ