Ти на вівтар поклав усе життя,
схилив ще юну голову на плаху.
Назад уже немає вороття! –
прорік і в яву врізався із маху.
Палку, бурливу і шляхетну кров
уперто приправляв червоним перцем.
Ти кинув на олтар свою любов,
безжально вирвав ще гаряче серце!
Але не безкінечний той політ,
за все в житті доводиться платити,
і ти прийшов у цей шалений світ,
аби зорю у небі запалити!.
04.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2018
автор: Олександр Мачула