Благословило небо вечір,
його світило золоте
і горизонт зафарбувало,
сірості вечір додає.
Ховалося вечірнє сонце,
і вже не видно цю зорю,
рожеводимчастий серпанок
залишило із туману.
Це від землі він підіймався
і далину ховав, і горизонт,
ганяв із вітром і надносив
багаття весняного фон.
Закінчується спів у церкві,
враз піснею доповнить птах,
він не один – усі тріскочуть,
щебечуть, дружно цвірінчать.
Несе до горизонту хмару
потужну, сіру, весняну,
та ось її відвіяв вітер
і горизонт ховав зорю.
5.04.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786322
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.04.2018
автор: Светлана Борщ