«Розлуки домішки»
Убий мене, але ніжно
Допий мене, мов в останнє
Ти пам’ятаєш? Ту зиму сніжну
А я забув твою весну ранню
Примусь мене озирнутись
В твоїх очах загубитись
Я зовсім не хочу проснутись
В думках твоїх залишитись
Над прірвою, через лезо
Ті кроки, немов останні
І наче довкола щезло
Кохання проблиски ранні
Забуть мене, не верзи дурниць
Як можна? Із серця витерти
Із рук твоїх, тих душі служниць
Отруту гарячу випити
І впасти тобі до ніг
Немов, перед троном навколішки
І свій зупинити біг
Вкусивши розлуки домішки
Віталій Прокопович……..
25.04.2017.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2018
автор: Віталій Прокопович