- Мово рідна... мила пташка...
Хтось обрізав крила!
- Ти волошка... ти ромашка...
Джерело живильне.
- Ти б співала аж до неба!
Розквітала квітка...
Та, комусь була потреба -
Посадили в клітку...
- Кандали тобі наділи...
Та ярмом здавили...
Болю стільки!.. - Де ж ті сили?!
- За твій край губили.
Стерли діда заповіти.
Та цього їм мало...
- Не літала щоб по світу!..
Хочуть... щоб мовчала!
Перекрили всі дороги!..
Знали б козаченьки...
- Попрошу самого Бога...
Захистить рідненьку...
7.04.2018 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2018
автор: Любов Вишневецька