Повз

Мчиться  потяг  
За  звуком  гудка
І  стуком  коліс  по  шпалах,  
Свистом  вітру  у  електричних  ланцах.
Повз.
Мчиться  потяг  за  гуркотом  слів
По  незнаних  шляхах
І  кінці  заховалися  у  темряву.
Повз.
Перон  залишається  пусткою,
Навіть  вітер  кинув  його
Як  об  землю  пожбурив  недбало
І  пролетів  повз.
Повз  пролітають  гудки,
Повз  мене  стукочуть  колеса,
І  струм  протікає  повз.
Нічого  за  тишею.
Жменька  попелу  на  пероні
А  ще  струм  десь  там  угорі
Усе  ще  дзвенить  у  простір.
Повз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786465
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 07.04.2018
автор: Траяна