Сьогодні хочу я звернутися молитвою За Батьківщину до Отця, І щиро в нього попросити - Щоб зглянувся на всі його серця. Звернутися до Матері Пречистої Молитвою, що лине від душі, І попросити в неї за Вкраїну, Де народились українці всі. Звернутися я хочу і до кожного, Щоб всі молитву щиру пронесли Від заходу аж до самого сходу, Де саме наші діти полягли. - "Почуйте нас, Всевишній і Пречиста, Допоможіть зцілити в серці біль, Добром зцілити ненависних, І мир спрямуйте у край мій. Ви звідти бачите, як плаче Кровавими сльозами ця земля, Що українцям стала мамою, Коли маленькі очі вгледіли життя. Молитись треба, як ніколи, Війна все ближче кожну мить. Багато полягло навколо... Калина плаче і тремтить. Моліться Богу, він почує, Обов'язково, у свій час. Доки є віра, він існує У кожного у серці з нас. Молитись треба, як ніколи, За Батьківщину, за солдат. Щоб мир прийшов в усі родини, Щоб розквітав вкраїнський сад. Щоб на землі під нашим небом, Знов чули ми птахів пісні. Раділи дітки, щоб навколо, І не було ніде війни. Врятуй нас, Отче!
Дуже прошу. Пробач гріхи, Пробач весь бруд. Врятуй нас, Отче! Ти це можеш. Не гнівайся На весь свій люд. Прийми до себе Тих героїв, Які з життя Від нас пішли. Напевно вже Вони з тобою. Шкода не з нами Тут вони. Прийми молитву
Від нас, Отче! Що лине З України всій. Пробач, я прошу
Тебе, Отче! Врятуй дітей Землі твоїй. Молитва лине з вуст добра, І світлом зцілює серця і душі. Чи в світі є іще сила така, Як та, що називаємо молитвою.
Звертаємось у ній ми до Отця, До Сина і Святого Духа, До Матері Пречистої... І ці слова - Гріхи страшні змивають, також й ненавмисні. Молитва лине по землі, У небі лине над полями, Де вічно чорні журавлі Літають з білими вітрами.
Звертаємось у ній ми... Чує небо. Але, насамперед - до себе,
До глибини своїх сердець. Пробач гріхи наші, Отець! Пробач і ти, Пречиста Мати, - Щоб лише з миром засинати, Бо сни лише із ним живі... Врятуйте землю від війни. Молитва лине з вуст добра. Співає сумно соловейко - Його слова - то біль за неньку, Але душа її жива! Звертаюсь я до Тебе, Отче! Війни жахливої не хочу. Допоможи своєму сину - Я дуже прошу за Вкраїну!Де живуть справжні землі-діти - Хоробрі, добрі, працьовиті. Визволи нас від того ката, Який примусив всіх страждати, Який багато кого вбив... Дніпрові сльози кров'ю вмив. Почуй мене! Я дуже прошу - Заради всіх живих створінь. Війна - не тільки людям шкодить - Усе від неї піде в тінь. Почуй мою молитву щиру, Що лине із Твоїй душі, Якій дав шанс у світі жити, Бо кожен з нас - це, Отче, Ти! "Господи! Будь світлом на моїй вузькій стежині"... У кожного в серці, і в кожній родині. Прошу тебе, Господи, зглянься на землі, Де вже досить довго від війн стало темно. Молюся до тебе - душу біль крає, Не за себе прошу, та від себе благаю. Зглянься на землю - на мою Україну, На дітей її щирих - даруй небо мирне! Даруй нам надію промінням із неба,
Що маючи силу може розвіяти темне. Господи, визволи нас від катів - Вони ж бо багато вже вбили синів, Багато маленьких дітей оченяток Не побачать ніколи рідного тата.
Будь світлом, о Господи, зглянься на землі, На стежині вузькій я звертаюсь до тебе. Прошу тебе, Господи, прийми всіх героїв, І зглянься на них, хто вже поруч з тобою...
Амінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786501
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 07.04.2018
автор: АДМІНІСТРАТОР