Пам’ятаю себе маленькою: Ромни, Новолозовка, мама будить мене в цей день рано. Я відкриваю оченята, мама дає новісінький рушник (той, що брала до церкви освячувати паску) , йду вмиватися. Потім мама кличе мене до великого вікна, яке виходить на схід,щоб я подивилася на особливе сонечко, яке виблискує і переливається.
Минули роки, давно залишила батьківську хату, але у Святе Воскресіння, як у дитинстві, підходжу до великого вікна і милуюся сонцем, згадуючи маму.
ВІТАЮ ВСІХ ІЗ СВЯТОЮ ПАСКОЮ.
ДОБРА, МИРУ І ЩАСТЯ У РОДИНАХ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2018
автор: Світлана Петренко