На Пасху

«Святкувати  Пасху  –  це  значить  воскреснути  разом  із  Христом,  перемогти  в  Ньому  і  з  Ним.  Тож  наша  радість  у  Ньому  та  з  Ним  не  скороминуща  емоція,  а  постійний  стан  того,  хто  живе  вірою  у  воскреслого  Господа.»

«Стражденний  і  воскреслий  Господь  присутній  у  кожній  людині,  яка  зазнає  терпіння,  аж  до  кінця  світу,  –  у  кожному  людському  болю,  у  кожній  пролитій  сльозі  та  краплі  крові,  –  і  Він  вводить  нас  у  своє  Воскресіння,  даруючи  нам  радість  у  ньому.  «

«Пасха  Господня  відкриває  нашому  народові  істину,  що  наша  боротьба  –  це  вхід  у  Його  радість.  Наша  любов  до  Батьківщини,  що  кличе  нас  до  самопожертви  в  ім’я  її  свободи  і  незалежності  –  це  насправді  дорога  до  Воскресіння.»

«Над  праведником  сходить  сонце,  
над  щирим  серцем  –  радість.  
Радуйтеся,  праведні,  у  Господі,  
і  прославляйте  Його  святе  ім’я»  
(Пс.  97,  11-12).
(З  Великоднього    слова  Блаженнійшого  Святослава,  2018  р.)

             Передчуття  Пасхи
             (Ранок  серця)

Рухи  серця  –
             сонце  над  квітками.
Світло  з  нами!

Як  родивсь  я  –
потягнувсь  з  грунтів  
з  квітками
в  небо
в  Небо!
і  руками  і  ногами…

Христос  з  нами!

Бог  дав  крила  –
з  вітроплавального  хмелю
я  злітав  і  підлітав  до  Коктебеля:
берег  ще  живий,
ще  не  забитий  камнегамом:
і  бузковими  поодкривалася  віками
скриня  моря  
                                   відшліфована  сонцями  –
Бог  із  нами!!  Слово  з  нами.
Отче  наш,
Ти,  що  є  на  небесах!
Нехай  святиться  ім’я  Твоє,
Дух  підняв  науки  
над  пітьмами!
Світло  Отче  сяє  нами…

Рухи  в  серці  –
руки  серця  –
крила  світлі  між  квітками:
Дух  із  нами!!

Богородиці  троянда  –
квітка  в  сонці  –
всіх  вцілує  пелюстками…
Прихилімось  до  Спасительниці  –
                                                                             з  краму
земських  градощів!  –
Несім  серця  до  храму:
Спас  із  нами!!

Руки  з  серця  –
Бог  із  Неба,  
                               із  квітками  біг  любові  –
від  Цариці  –
й  до  Цариці  –
Весна  з  нами!!

Ранок  серця  –
новосвітньо,  як  би  вмитий.
Як  нещадно  
я  дощами    не  біг  битий…
Що  це  мовлю?  –
ті  пропали  в  ніч  серцями?
тьма  в  льоду,  
а  любов  –  з  нами!
Світло  з  нами.

Води  Пасхи  річка  Духа  п’є:
день-у-день,  ніч  –  влоги  ночі  віддає;
а  серце  серцю  вість  несе  руками
з  сердець  повідпада  спітнілий  камінь:
Христос  воскрес!!!  Воскрес!!!
Спаситель  з  нами!

Рухи  серця  ожилого  –
радість!  рої  між  квітками!
Щастя  з  нами…
Сили  Божі  –  зорі  в  небі  –
світ  –  серцями:
Світло  з  нами.  

Вічна  Весна  з  нами!
Христос  в  нас  і  з  нами.

20.02.2004

                       Пасха  

Великому  поету  Богдану-Ігорю  Антоничу  
присвячується

Христос  воскрес!  Любов  серця
Світло  тихе  є
Себе  дарував
сльоза  з  серця  серцю
врешті
десь  зблиснуть  слова

Слова  в  серці?
Криза  в  мистецтвах?
що  є  в  мистецтвах?
а  як  же  слова?!
Бог  же  свята́  —  як  несу  —  
нагорода
дихає  дух?
дихає  ваша  природа?

В  сінях  —  привіт  всім!
прийміте  слова  ці
балалайці
вивергаю  вулканні  слова!
руки  не  відають  їх  пакувать

15.04.2012,  Великдень

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786572
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.04.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович