Грам мого Мороку

І  знову  дотиком  на  стелях
Малюю  свої  узори-химери.
Замикаю  очі,  пальцем  веду.
Навіть  якщо  розквітнуть  ті  землі,
Оживуть;  а  мальованні  тінню
Вгризуться  в  руки,
Пустять  чорнила,
Заплющу  очі  й  малюватиму  далі,
Малюватиму  аж  доки  на  стінах,
На  стелях  й  підлозі  житимуть.
Серед  них  доки  житиму  я.
Доки  вітром  для  них  буду
І  сонцем.  Доки  хоч  грам
Душі  буде  в  їхніх  серцях.
Моєї  душі.
Моїх  мо́років  й  світла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786585
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2018
автор: Kass Li