Мій скарб посопує вві сні,
Дівчаточко моє єдине.
Чи сни у неї не сумні ?
Як новий день вона зустріне ?
Чим привітає маму й сонечко,
Чи защебече на весь дім
Моя малеча, Алька, донечка –
Пташинка золота у нім.
Чи раптом встане, мов хмаринка,
І будуть хмурними віконця,
На личку заблищить дощинка…
А мама так чекала сонця !
Вже повеснішало на вулицях,
Ми дочекалися тепла,
Щоб ти веснянкою була.
Хіба годиться зараз хмуриться ?
Ми зиму ще одну подужали.
Давай, щоб березень і ми
Не стали спогадом зими,
Щоб ні дощами, а ні стужами
Не наполохали ми квітня,
Щоб дав нам Бог багато літ !
І тільки вже весняна й літня
Ти будеш в мене… О, привіт !
1999 рік
© Оксана Осовська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2018
автор: Оксана Осовська