Минає час, летить у вічність мить,
І змінюються люди з року в рік
В безодню сьогодення від нас мчить,
В ріці життя, людина - лиш потік.
В потоку різна доля й різний вік,
Його ніхто не має права зупинить.
Хоч інші хочуть витиснути в бік -
Не смій ти людяність в болоті загубить.
Ти, маєш вибрати в майбутнє свій маршрут,
І безупинно мчатись до мети,
Ну а якщо придушать тебе в кут,
Не ображайся- а за все прости.
Ти ближньому допоможи звільнити путь,
У завтра шлях зорею освіти.
2007 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786843
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.04.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч