Так мало тебе тепер в мені, так мало.
На обрії плавно інші пливуть кораблі.
Так спокійно мені тепер чомусь стало.
А чи ж не тому, що так мало тебе в мені?
Так мало всього лишилося, лише вірші.
В них часом спогад-метелик тріпоче крільми.
Колись були одне одному найрідніші.
Тепер стали геть незнайомими людьми
Так мало тебе...Та я, повір, не проти.
Ця книга прочитана. Пил на сторінках.
Без тебе мій щирий сміх, мої турботи,
і рідна маленька синичка у руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2018
автор: Юлія Сніжна