В державі Моголів Великих,
Між давніх, мов Всесвіт, долин,
У джунглях зелених і диких,
Ходи не помітно хвилин.
І в древнім покинутім храмі,
Який рятував від недуг,
Не чути хвали Гаутамі,
Лише щебетання папуг.
Ніхто не шукає нірвани,
Спасіння від тліну могил,
Розтрощують камінь ліани,
І спогад стирається в пил.
Тут серцю самотньо до крику,
А десь, у палацах своїх,
У пишності тонуть владики,
І вічністю марять утіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786897
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.04.2018
автор: rutzt