Задумаймось, друзі, картина яка ,перед нами щодня постає?
Не вміємо жити, хвилиноньку кожну цінити.
Говоримо, а ще не час, відкладаємо все,що ми можемо зараз зробити.
Але можна зробити немало для дорогих і близьких нам людей.
Хіба так важко подзвонити мамі, сказати що все добре, що живі й здорові?
Звісно,не важко,декілька слів, і ми знаємо, мама радіє.
На жаль, ми зовсім інше бачимо щодня, ще зовсім юні , можна сказать, ще зовсім діти,
ідуть у бари пити і курити, а потім за кермо сідають...
А потім по новинах кажуть ДТП, усі загинули , не знаючи,за що?
А мамі як?
Як пережити страшну втрату,в останню путь проводити дитя.
На жаль, отак буває, і це не рідкість, а наше сьогодення!
А слово дружба і любов , здається просто не існують.
Наші воїни-солдати, справжні ЛЮДИ, небайдужі - знають дійсно речі ці.
Та варто тільки подивитись навкруги, чи є десь вірні,люблячі дівчата?
Не знаю, та ,здається, НІ.
Одна ховається і курить, інша наркотики приймає.
Ще їм важливі тільки гроші або подарунки за ті нещирі поцілунки.
Хіба не має справжніх почуттів?
Коли нічого не потрібно,коли коротке те привіт, все добре,
радієш так,немов мале дитя.
Коли не треба ні багатств,і ні розкошів, щасливим бути і радіти,
що живеш, що бачиш, чуєш,відчуваєш!
І прокидаєшся щоранку , сказавши подумки "дякую", за те,що живу.
А висновок такий можу зробити, цінуймо те що маємо,великий дар- ми живемо!
І знаймо, нема нічого випадкового в житті.
Всі люди, речі, цінності,які в нас є для нас щось значать.
Просто живімо, не відкладаймо на потім життя, воно в нас неповторне і на жаль -ОДНЕ.
P:S Люди,друзі, знайомі чи не знайомі, давайте просто насолоджуватись тим ,що у нас є. Не шукаймо коханих в багатстві чи грошах, а у вірності, зацікавленості одне в одному,небайдужості. Цінуймо наших матерів, даруймо їм теплі слова,обійми,тому що мама не буде завжди з нами, але повинна завжди залишитись в наших серцях.
У буденній метушні ми не помічаємо навколо добра і стаємо черствими, злими,жорстокими до світу, а потім жаліємось,що люди якісь не такі. Давайте почнімо з себе. Змінюймо світ самотужки,надихаймо одне одного і тоді обов'язково все буде добре в світі, і в нашій рідній Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786903
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.04.2018
автор: Лілія Левицька