Хлопчики-горобчики бігають по хаті,
Перекинуть стільчики, як не винуваті,
Похапають печиво, під столом з'їдять,
Засміються весело, знов кудись біжать.
Посидіть тихесенько, зб'єте бабу з ніг!
Краще б ви гарнесенько почитали книг!
Не сидять горобчики на одному місці,
Ті маленькі хлопчики, як пташата бистрі.
Вилетять на вулицю, в небі сонця світло -
ось знайшли калюжицю—буде дітей бито!
Мокрі замазури просять в хмар дощу.
Поховались кури - ллється досхочу
В теплих краплях дощик діток повмивав,
А чи зварив борщик? - Про це їм не сказав.
Настрибались хлопчики, вечір за вікном.
Сплять мої горобчики солоденьким сном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2018
автор: Альона Ус