Люблю свій дощ- весняний, молодий,
Дзвінкий на спів і водночас химерний,
Розбещений в сонеті віщих снів,
Такий, простий, а десь ледь- ледь модерний.
Люблю його, сміюся разом з ним-
Десь ущипне, а десь візьме в обійми,
Цілує до безтями- враз п'янить,
І манить у свої краплини- найми.
Бешкетник днів, нічний господар снів,
Веселці заплітає дивно коси,
Відлунює у травах галас... спів-
Сонети випивають в ньому роси.
Де я люблю його, той ранній дощ:
Такий простий і водночас химерний,
Танцюю з ним- дурманить світло площ,
Де ми у двох і подих наш, завмерлий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786966
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.04.2018
автор: Леся Утриско