Робочий тиждень проминув.
Згорів, як шмат зі спиртом вати.
ТБ Микола увімкнув,
Став другу телефонувати:
- Що робиш, Петре?
- Що? Пишу.
- Гай-гай! Письменником зробився?
- Ні. Під такого не кошу.
Чей блекотою не об’ївся,
Нічим таким і не обпивсь.
Я оперу пишу. Є треба.
- Ти композитором зробивсь?
Дар Божий впав тобі із неба?
- Ні, клопіт… Валер’янку п’ю.
Побив свого сусіда зрання.
- За що?
- Дружину тис мою.
Пишу ось оперу зізнання.
Треба – потреба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787024
Рубрика: Гумореска
дата надходження 11.04.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)