СЕРЦЮ ДАРУЄШ ГОВІННЯ

Як  спрагло  в  мені  голосить
Звуком  чистим  серця  струна,
Коли  взором  стрімким  підкосиш
Ой  впаду...як  степна  ковила...

Пронизує...  наскрізь  плечі
Солодко-тремтлива  стріла,
П"янить..забирає  дар  речі...
Та  заплутує  звичні  слова...

Ловлю  золоте  проміння
Магічно-яскравих  зіниць,
Ти-серцю  даруєш  говіння,
Ніби    тисяча  ясних  зірниць

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2018
автор: Ілея